Електронні підручники гірше запам'ятовуються

У всьому світі заклади освіти намагаються впровадити електронні підручники, які набагато дешевші паперових. Однак наскільки ефективно такі підручники виконують свою головну функцію? Чи зручно вивчати нові теми і запам'ятовувати інформацію з екрану «читалки»? На жаль, недавнє дослідження серед першокурсників Вашингтонського університету дає негативну відповідь. До речі, це взагалі перше дослідження з довгострокового використання електронних книг (воно тривало сім місяців).

39 першокурсників комп'ютерного факультету (Department of Computer Science & Engineering) віком від 21 до 53 (?) років отримали електронні «читалки» великого розміру Kindle DX і весь набір підручників в електронному вигляді. Через сім місяців з'ясувалося, що менш ніж 40% студентів роблять домашню роботу за допомогою Kindle DX, а решта перейшли на паперові книжки. Проблема в тому, що Kindle погано підтримує запис нотаток «на полях», не дає можливості легкого побіжного читання і ускладнює перегляд довідкової літератури, на яку посилається текст (порівняно з комп'ютерами і підручниками). В результаті виявилося, що ряд студентів все одно вели паперові нотатки і зберігали їх в чохлі разом з Kindle, а інші читали Kindle поруч з комп'ютером, щоб мати можливість швидкого перегляду довідкових матеріалів.

Але є ще одна, більш серйозна проблема. Цифровий текст руйнує техніку запам'ятовування тексту, відому як когнітивні карти, коли читач використовує фізичні «підказки», такі як розташування тексту в книзі і його зовнішній вигляд, щоб швидко знайти цей текст і навіть для запам'ятовування.

Крім проблеми з когнітивними картами, все інше - чисто технічні питання, які можна вирішити з майбутнім апгрейдом Kindle, але ось що робити з віртуальністю самого носія? Ми радіємо технологічному прогресу, але що якщо наш мозок не готовий до нього? Невже дійсно паперова книга за своєю природою є більш досконалим інструментом для запам'ятовування інформації?

Схоже, що дослідники з Вашингтонського університету дали ще один козир табору луддитів. Залишається тільки сподівається, що їх дослідження невірне, а когнітивні карти - нічого не значуща вигадка. Інакше школам доведеться відмовитися від технологічного майбутнього і повертатися до книжок, зошитів і олівців. А нам доведеться визнати сумний факт, що іноді найкраща технологія не є найкращим рішенням.