Постійний та пульсуючий шум у вухах (тинітус)

Дзвін, гул, свист, шипіння або ритмічна пульсація у вухах — це симптоми, з якими стикаються мільйони людей. У медичній термінології цей феномен має назву тинітус.

Для багатьох пацієнтів це стає виснажливим станом, який порушує сон, погіршує концентрацію уваги та знижує якість життя. Дехто роками проходить обстеження у різних фахівців, але причина залишається нез’ясованою.

У Клініці судинних інновацій ми розглядаємо шум у голові та вухах не просто як локальну проблему слухового апарату, а як важливий маркер порушень кровопостачання головного мозку та венозного відтоку.

Що таке тинітус і яким він буває?

Тинітус — це сприйняття звуку за відсутності реального зовнішнього акустичного джерела. Пацієнти описують його по-різному: як дзвін, писк, тріск, шум води, вітру чи роботу механізму. При цьому важливо розуміти різницю між різними типами цього симптому:

• Суб’єктивний тинітус: Найпоширеніший варіант, коли звук чує лише сам пацієнт. Найчастіше він пов’язаний зі змінами у слуховій системі або мікроциркуляції.
• Об’єктивний тинітус: Трапляється рідко. За таких умов звук може бути зафіксований лікарем (наприклад, він зумовлений реальним рухом крові або скороченнями м’язів).
• Пульсуючий тинітус: Ритмічний звук, що збігається з пульсом. Він потребує ретельної оцінки артеріального притоку.
• Дуючий шум (шум вітру, морського прибою) – необхідна оцінка  венозного відтоку та внутрішньочерепної гемодинаміки, артеріо-венозних шунтів та мальформацій. Шум може бути в проекції вуха та або голови.
• Однобічний шум: Вимагає особливої уваги, особливо якщо супроводжується зниженням слуху чи запамороченням.
• Соматосенсорний компонент: Ситуації, коли інтенсивність шуму змінюється під час рухів шиї, стискання щелеп або зміни положення голови (за участю м'язів шиї та скронево-нижньощелепного суглоба).

Чому виникає судинний шум у голові та вухах?

Багаторічний клінічний досвід показує, що судинний шум є сигналом патологічного переформатування системи кровопостачання головного мозку. Найчастіше цей стан виникає після:

• перенесених черепно-мозкових травм;
• вірусних інфекцій (ГРВІ, COVID-19 та інших нейротропних вірусів);
• гострого або хронічного стресу.

Усі ці чинники призводять до порушення гемодинамічної рівноваги. У мозку розвивається хронічний набряк, венозний застій та компенсаторне підвищення артеріального кровоплину, що формує внутрішньочерепний гідрогемодинамічний конфлікт.

Механізм «транспортної проблеми» у мозку

Серце продовжує працювати, артерії доставляють кров, проте частина її починає рухатися об’їзними шляхами в обхід мікроциркуляторного русла. Це так зване патологічне артеріо-венозне шунтування — коли кровотік скидається з артерій безпосередньо у вену.

• Аналогія з містом: Уявіть велике місто, куди вантажівки з продуктами мають доставити харчі в житлові райони. Через аварію на дорогах транспорт їде об'їздами і не доїжджає до адресатів. Формально рух є, але тканини залишаються без «продуктів» (кисню та поживних речовин).
• Поки організм компенсує цей дефіцит, людина чує лише шум або дзвін.
• Проте з виснаженням компенсаторних резервів з'являються додаткові симптоми: погіршення пам'яті, розлади сну, зниження працездатності та хронічна втома.

Чому не варто ігнорувати симптоми?

Тинітус не можна сприймати просто як «наслідок віку», «стресу» чи «шийного остеохондрозу» без професійної діагностики. Організм здатний роками адаптуватися до порушень кровообігу, але самостійно усунути патологічні судинні шунти він не вміє.

Якщо ви шукаєте ефективне та безпечне лікування шуму у вухах, діагностика має бути спрямована не просто на констатацію факту наявності шуму, а на пошук першопричини.

Якщо ви або ваші близькі роками страждають від постійного чи пульсуючого дзвону у вухах, не відкладайте візит до фахівців. Сучасна персоналізована судинна медицина дозволяє знайти джерело проблеми та повернути комфортне життя.

Автор статті: Уляна Лущик

Доктор медичних наук, академік Академії технологічних наук України, науковий керівник Клініки судинних інновацій. Засновник Наукової школи судинної медицини, нейродинаміки та нейрореабілітації. Дослідник у галузі судинної неврології та гемодинаміки.

Наукові публікації та профіль дослідника на ResearchGate

Увага! Інформація в статті має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Для точної діагностики та призначення лікування зверніться до фахівця.